Ви тут:  Головна Події Світ у гармонії: соціальна компетентність у молодших школярів

Світ у гармонії: соціальна компетентність у молодших школярів

На успішність особистості впливає рівень її соціальної компетентності. Про те, як розвинути цю компетентність в учнів молодшого шкільного віку, знають науковці Факультету педагогіки і психології НПУ імені М. П. Драгоманова.

 

Результати досліджень Гарвардського університету та Стенфордського дослідницького інституту свідчать, що від hard skills («твердих навичок») залежить усього 15 % професійної успішності співробітника, натомість «м’які навички» – це 85 % успіху в професії.

 

Розвиток «м’яких навичок» у Новій українській школі

group happy children playing outdoors iРозвиток соціальної компетентності стає актуальною метою освітнього середовища, на що вказують різноманітні тренінги, курси неформальної освіти, які набули останніми роками неабиякої популярності. Однак чи не потрібно на це звернути увагу формальній освіті? 

У 2020 році експерти Всесвітнього економічного форуму оприлюднили звіт «Майбутні робочі місця – 2025». Документ визначає 4 категорії навичок, що будуть найбільш затребувані в майбутньому: навчальні, навички грамотності, соціальні та особисті. Дві категорії (соціальні та особисті) належать до компонентів соціальної компетентності. Проте в концепції Нової української школи для розвитку соціальної компетентності не визначено окремого часу. НУШ передбачає інтеграцію її в загальний освітній процес.

 

Українські науковці про соціальну компетентність

Умінням адаптуватися до життєвих ситуацій та визначати особисті цілі, виконуючи різні ролі й функції в колективі, має володіти кожна доросла людина. Українські вчені провели низку досліджень, які виявили, що формування цих та інших навичок соціальної компетентності починається ще в початковій школі. 

 

1 3Завідувачка кафедри теорії та методики початкового навчання, професорка факультету педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Олена Матвієнко зауважує, що засвоєння морально-етичних норм не дорівнює їхньому практичному застосуванню.

«Особистість знає та розуміє суспільні правила й норми, однак це не завжди зупиняє її від прояву асоціальної поведінки», – каже Олена Матвієнко.

Професорка переконана: щоб усвідомлено відтворювати знання морально-етичних норм і практично застосовувати навички, потрібно сформувати звички, які дадуть змогу подолати труднощі. Відтак не потрібні сила волі або контроль: усе робиться автоматично. Під час формування звички важливий окремо виділений час для багаторазового повторювання. 

«Закріпити звички, котрі відповідають морально-етичним нормам, і сформувати інтеріоризацію й екстеріоризацію, що розкриває дитячий потенціал та розуміння унікальності кожної живої істоти, дасть змогу методична робота. Включаючи окремий курс із формування та розвитку соціальної компетентності в освітній процес, ми створюємо фундамент для подальшого успішного розквіту особистості», – зазначає Олена Матвієнко. 

Учені Національного педагогічного університету розробили для початкової школи програму курсу з розвитку соціальної компетентності та  «м’яких навичок» «Світ у гармонії» (Матвієнко О., Митник О., Губарєва Д.). Це ноу-хау в освітньому процесі дає змогу формувати їх у дітей молодшого шкільного віку.

 

Чому соціальну компетентність треба розвивати саме в початковій школі?

Із-поміж психічних особливостей віку молодшого школяра – розвиток операцій мислення (аналіз, синтез, порівняння тощо). Саме в цьому віці діти починають усвідомлювати та засвоювати інформацію через особистий досвід, аналізуючи і синтезуючи його.

 

2 1Співавтор курсу «Світ у гармонії», завідувач кафедри практичної психології, професор факультету педагогіки та психології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова Олександр Митник зауважує: «Дослідження психологів демонструють, що в період із 6 до 10 років прояви емоційних переживань залишають відбиток на майбутньому житті особистості. Тобто досвід, який отримує дитина в цей період, стає фундаментальним для її морального компасу».  

Професор також зазначає, що дитина розширює своє соціальне коло та починає ознайомлюватися з різними стратегіями й тактиками поведінки, потрапляючи на шкільні лави. Засвоєння соціальної інформації з акцентом на емоційну сферу дає змогу краще долати труднощі в житті й розставляти правильні пріоритети у своїх діях, збагачуючи й урізноманітнюючи власну скарбничку соціального досвіду.

 

Чому саме курс «Світ у гармонії»?

Курс «Світ у гармонії» зорієнтовано на індивідуальні показники особистості, він базується на сучасних нейропсихологічних дослідженнях, що проводили серед дітей молодшого шкільного віку. 

Програма курсу побудована на розвитку емоційного інтелекту особистості. Учні вчаться розуміти цінність кожної людини в суспільстві, розбирати власні емоції та емоції інших, шукають причини прояву егоїзму та способи подолання його, формують навички вирішувати проблемні ситуації, орієнтуючись на моральні цінності.

 

У чому полягає унікальність курсу?

На заняттях з курсу «Світ у гармонії» дитині не нав’язують програмовий матеріал. Усе побудовано на методах, за допомогою яких учні можуть самі прийняти рішення щодо застосування поданих знань. Їх орієнтують в інформації, а використані методи (сократівський діалог, мозковий штурм, асоціативний кущ тощо) дають змогу реалізувати власний внутрішній потенціал. Як бачимо, у курсі відведено особливе місце саме особистості дитини та її світогляду, що втілює ідею дитиноцентризму.

 

3Співавторка курсу «Світ у гармонії», здобувачка ступеня Ph.D. Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова Дар’я Губарєва зазначає, що розроблена нова структура уроку містить етапи розвитку емоційного інтелекту й побудована на казкотерапії, інтерактивних методах.

«Учні ознайомлюються з темою уроку через міфологію Давньої Греції. Це дає змогу застосувати методи казкотерапії: дізнатися історію героїв та проаналізувати їхні міжособистісні зв’язки, розібрати цінності й антицінності суспільства на прикладах богів, які відповідають за кожну з ланок», – каже Дар’я Губарєва.  

Дослідниця також відзначає, що методологія курсу формує в дітей навички відтворювати й розуміти особисті почуття, порівнюючи свої вчинки та емоції, що виникають у подібних ситуаціях.

«“Світ у гармонії” навчає учнів сприймати, осмислювати, узагальнювати й систематизувати нові знання щодо інших людей (соціальне розуміння). Вони самостійно підбивають підсумки уроку, саморефлексуючи (рефлексуючи). Школярі вчаться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в поведінці», – розповідає Дар’я Губарєва.

На заняттях курсу учні також розбирають поняття булінгу та знаходять шляхи його подолання. Дар’я Губарєва зазначає, що курс дає школярам змогу самостійно будувати алгоритми дій у конфліктних та проблемних ситуаціях.

«Діти вчаться розбиратися у виникненні особистих емоцій і дій, працювати з хвилюванням та долати його, аргументувати свою думку та презентувати її іншим, розуміти природу турботливого мислення й цінність його для людей. Тобто розвивають соціальну компетентність», – розповідає співавторка курсу.

 

Як сформувати соціальну компетентність?

Автори курсу «Світ у гармонії» наголошують на основному: дорослі мають дозволяти малечі говорити про свої почуття, озвучувати свої варіанти вирішення проблемних ситуацій, а також вони мають демонструвати це на особистому прикладі. Якщо не виходить говорити, варто спробувати створити письмові нотатки: так дитина зможе конкретно побачити ситуацію, емоції та варіанти своєї поведінки.

Розробники також звертають увагу на мистецтво формулювання запитань. Адже кожне запитання потребує відповіді, що змушує нас та дитину замислитися. Науковці певні: саме в молодшому шкільному віці учні можуть ставити більше запитань, бо пізнавальна активність набирає своєї усвідомленої сили, а це дає змогу сформувати соціальну компетентність на високому рівні. 

Для дорослих робота з психологами стає тенденцією, проте ми забуваємо і про дитячий світ, масштабніший і сензитивний. Тому дорослим потрібно стати для дітей найріднішим «психологом», який може вислухати, зрозуміти та з повагою поставитися до їхньої маленької скарбнички досвіду.

 
 

Використано матеріали статті, опублікованої на сайті Освіта.ua 22.06.2021